Рівне, спокійне та затишне, колись було свідком подій, які важко осягнути розумом. Від них кров холоне у жилах, а спогади про ці часи завжди будуть відлунювати болем у серці. Про жахіття єврейського гетто у Рівному під час Другої світової війни містяни знають з підручників історії, книг, розповідей своїх прабабусь та прадідусів. Також відроджує пам’ять про війну у Рівному кінематограф. Документальний анімаційний фільм “Приречені: історія рівненського гетто”, створений рівненськими активістами, нагадує нам про минуле та цінність людського життя, пише rivne-trend.in.ua.
Створення фільму
Документальну короткометражну стрічку “Приречені” рівняни побачили у 2019 році. Фільм був створений активістами громадського об’єднання у Рівному “Мнемоніка” у рамках проєкту “Створення інструментів боротьби з антисемітизмом та ксенофобією”.
Сценарій фільму написав керівник “Мнемоніки” Максим Гон, режисером став Тимур Тимченко, а оператором – Павло Осипов. Сценарист розповів, що цей фільм – некролог про тих, хто опинився у рівненському гетто та загинув лише через те, що був євреєм. Його метою під час написання сценарію було заповнити порожнечу у колективній пам’яті рівнян.
Творці фільму під час його створення сподівалися, що він сприятиме відродженню пам’яті про рівненське гетто, адже на його колишній території на момент створення стрічки були відсутні будь-які меморіальні знаки. У “Мнемоніці” вважають, що ця єврейська сторінка історії Рівного не має бути забута.
Хоча “Приречені” розповідає про тяжкий час Другої світової війни, стрічка не позбавлена динамічності завдяки поєднанню анімації та живої зйомки. Чорно-білі світлини розбавляє миготіння яскравого світла, а дикторське озвучення комбінується із вписаним текстом. Завдяки такому формату стрічка сприймається глядачем легко і утримує його увагу до самого кінця.
Війна у Рівному, яка стала страшним випробуванням для єврейського народу, залишила по собі багато болючих спогадів. У короткометражці “Приречені” ними поділилася Тамара Василівна Аладько, яка розповіла про свою матір, котра жила у Рівному під час німецької окупації, і мала подругу — єврейку Галину Давидюк. На той момент Галині було 13 років і вона опинилася у єврейському гетто. Стрічка цікава не лише за своїм змістом, а й за креативним вирішенням зйомки. Режисер фільму назвав свою роботу “нетиповою документалкою”.
У фільмі знялася рівненська студентка Анастасія Болюх, яка талановито зіграла єврейську підлітку Єву. Саме через неї передається весь трагізм життя у єврейському гетто. Цільовою аудиторією стрічки стала шкільна та студентська молодь, яка вивчає історію рідного краю у період Другої світової війни.
З історії рівненських євреїв
“Приречені: історія рівненського гетто” розповідає про восьмимісячну історію поневірянь понад 5 тисяч рівненських євреїв, “замкнених” у гетто під час війни у Рівному.
Мешканцям Рівного відома історія про трагедію в урочищі Сосонки, де в листопаді 1941 року нацистські війська розстріляли близько 17500 євреїв. У грудні того ж року на території нашого міста було створено гетто, куди потрапило близько 5 тисяч євреїв, які отримали ремісничі посвідки. Окупаційний режим відвів для них нелегку долю восьмимісячної каторжної роботи для Рейху.
Ці євреї проживали на невеликій території вздовж колій залізничного вокзалу і, звісно, умови їхнього життя були жахливими. Вони страждали від недоїдання та тяжкої праці – такою була ціна за уникнення смерті в Сосонках. Проте назва документалки від “Мнемоніки” говорить сама за себе – ці люди були приречені. Вже 13 липня 1942 року нацистська влада здійснила акцію ліквідації рівненського гетто, а всіх його мешканців розстріляли у Костополі.
“Приречені” відтворює поодинокі історії тих євреїв, яким вдалося вибратися з пекла війни.
