До повномасштабного вторгнення робота в Росії для українських акторів була звичною практикою. Багато хто будував кар’єру одразу у двох країнах. Українські акторки, такі як Ганна Кузіна, Катерина Кузнєцова, Міла Сивацька та Любава Грєшнова, знімалися в популярних російських серіалах, але 24 лютого 2022 року все змінилося. Вони засудили дії Кремля та розірвали зв’язки з країною-агресоркою. Проте серед українських артистів знайшлися й ті, які продовжили жити та працювати у РФ. Серед них акторка та співачка з Рівненщини Ірина Мохова. Про те, як шлях до популярності привів українку до публічної підтримки країні, що нищить її батьківщину, розповідаємо на rivne-trend.in.ua.
Від вокальних успіхів до дубляжу фільмів
Народилася Ірина Мохова 16 вересня 1991 року на Рівненщині в місті Вараш. Дівоче прізвище акторки — Огородник.
Співати Ірина почала дуже рано. З 8 років дівчина регулярно брала участь у дитячих вокальних фестивалях і конкурсах. Тоді ж з’явився її сценічний псевдонім — Ніколь.
У 2001-му, коли дівчинці було 10 років, вона вперше заявила про себе за межами України. На дитячому конкурсі «Ми — XXI століття» в Болгарії юна мешканка Рівненщини здобула нагороду. Для дівчинки з невеликого поліського міста перший міжнародний успіх став важливою подією.
Після школи Ірина поїхала до української столиці та вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка‑Карого, який вважається одним з найпрестижніших закладів вищої освіти в країні. Там вона навчалась акторської майстерності. У 2012 році Огородник отримала диплом.
Під час навчання Ірина почала працювати у сфері дубляжу. Вона озвучувала іноземні фільми для українських телеканалів. Таку роботу багато студентів вважають просто підробітком, але насправді вона є серйозною акторською школою. Під час дубляжу потрібно не просто прочитати текст, а точно потрапити в ритм і емоцію персонажа: повторити його інтонації, паузи, темп мовлення, іноді навіть дихання. Актор має передати почуття героя лише голосом, не використовуючи міміку, жести чи рухи. Цей досвід дозволив Ірині Огородник відчувати себе впевнено на знімальному майданчику.
Ролі в серіалах
Після університету Ірина почала зніматися в українських серіалах. Вона зіграла ролі в мелодрамах:
- «Таблетка від сліз»;
- «Особиста справа»;
- «Кришталева мрія»;
- «Як довго я на тебе чекала»;
- «Здрастуй, сестро»;
- «Одна брехня на двох».
Проєкти, в яких брала участь акторка з Рівненщини, зазвичай були типовими історіями про кохання, сім’ю та стосунки між людьми. Найбільшу увагу до себе Ірина привернула роллю у 16-серійній кримінальній мелодрамі «В полоні у минулого». Знімали її у Києві та передмісті під час карантину, який запровадили через COVID-19. Серіал показали на телеканалі «Україна» у лютому 2021 року. Сюжет розповідає про Віру, колишню хірургиню, яка повертається до рідного міста і дізнається, що її молодшого брата звинувачують у вбивстві. Ірина грала в серіалі одну з головних ролей. Її партнерами на знімальному майданчику були відомі актори:
- Еммануїл Віторган;
- Володимир Горянський;
- Тетяна Лютаєва;
- Інга Оболдіна;
- Аліна Гросу.
Ірина була акторкою, яку люблять продюсери серіалів: симпатичною та органічною в кадрі. Глядачі її впізнавали, співпереживали героїням, яких вона грала. Здавалось, що попереду на акторку чекали масштабніші ролі та проєкти. Але кар’єру довелося поставити на паузу через заміжжя та народження дитини.
Шлюб з російським режисером, старшим на 29 років
У 2015 році під час знімання серіалу «Останній яничар», в якому акторці з Рівненщини дісталась епізодична роль, на кіномайданчику з’явився російський актор Олександр Мохов. З 1995 року він був заслуженим артистом Росії. Мохов викладав у Школі-студії МХАТ, а також працював режисером, сценаристом і продюсером.
На момент знімання в серіалі «Останній яничар» Олександру було 52 роки, Ірині Огородник — 23. За плечима Мохова були 2 шлюби. Після другого розлучення він публічно обіцяв більше не одружуватись, але після зустрічі з Іриною не зміг стримати слово. Мохов говорив, що молода акторка підкорила його своїм талантом, справжністю, нерозпещеністю.
Ірина переїхала до Росії. Восени 2015-го актори одружилися, а в липні 2016-го народився їхній син Матвій. Ірина Мохова на 4 роки майже повністю зникла з екранів. Для акторської професії, де постійна присутність у кадрі грає важливу роль, це був доволі довгий період мовчання. Акторка свідомо поставила роботу на паузу — спершу через переїзд, а згодом через народження сина та сімейне життя.
Повернення на телеекран відбулось у 2019 році. Але тоді її акторська біографія все частіше почала перетинатися з творчими проєктами чоловіка. Олександр Мохов виступав у них і режисером, і продюсером, а іноді й сценаристом. Про Ірину все частіше почали згадувати не як про окрему актрису, а як про дружину впливового постановника, яка бере участь у проєктах супруга. І чим більше з’являлося таких спільних робіт, тим розмитішою ставала межа між самостійною акторською кар’єрою та родинним творчим тандемом Мохових.
Акторка, що полюбила Росію
Для Ірини Мохової повномасштабне вторгнення Росії в Україну не стало точкою неповернення, після якої життя докорінно змінилося. Коли її колеги розривали багатомільйонні контракти, публічно засуджували дії Кремля та залишали РФ, Мохова зробила вибір на користь лояльності до країни, що почала війну проти українського народу. Для акторки з Рівненщини комфортне життя в Москві стало важливішими за національну приналежність і моральні цінності.
Подружжя Мохових на початку 2022-го позиціювало себе як пацифістів. Актори заявляли:
«Ми не проти Росії та не проти України — за любов і мир».
На фоні щоденних ракетних і артилерійських обстрілів українських міст їхній нейтралітет здавався цинічним. За позицією артистів була прихована підтримка агресора. Пізніше Олександр Мохов у інтерв’ю пропагандистським ЗМІ сказав, що любить Росію, як і його дружина, яка отримала російський паспорт. Ці слова свідчили про визнання добровільної підтримки держави, яка розпочала війну проти України.
Не вплинуло на позицію Ірини навіть, те, що в небезпеці опинилися її батьки та сестри, що жили на Київщині. Через обстріли вони були змушені покинути рідну оселю та шукати прихистку за кордоном. Попри складність обставин, в яких опинилися рідні артистки, вони категорично відкинули пропозиції Мохових переїхати до Росії.
Ситуація, що виникла в родині акторки з Рівненщини, наочно показала, наскільки різними можуть бути реакції українців на однакові обставини. Одні зберігають вірність принципам у найважчих ситуаціях, інші — проявляють лояльність до агресора в обмін на комфортне життя. Цей вибір продемонстрував не тільки моральний облік актриси, а й вплинув на її репутацію в культурному та громадському середовищі.
Публічна особа завжди несе відповідальність за свою позицію. Її слова, дії чи навіть мовчання впливають на суспільний настрій. У кризові часи нейтралітет або лояльність до агресора стає індикатором, який відображає цінності артистів та служить моральним орієнтиром для тих, хто за ними спостерігає. Спроба Ірини Мохової втекти від вибору, прикриваючись пацифістськими поглядами, на тлі військових дій сприймається не як милосердя, а як байдужість до трагедії українського народу.
