У кожному місті є місця, з якими пов’язано безліч спогадів. Для багатьох рівнян таким є рівненський драмтеатр. Він відомий не лише палким театралам та корінним мешканцям, а й будь-якому туристу, який бодай раз прогулювався центром Рівного. Цей заклад давно став частиною міського життя, ритму та настрою. Але у 1978 році тут сталася трагічна подія – пожежа, яку містяни запам’ятали надовго. Проте вона не поставила крапку в історії театру, пише rivne-trend.in.ua.
Спогади рівнян про пожежу в театрі
В те, що сталося 5 березня 1978 року, складно повірити – горів драмтеатр у Рівному, яким так пишалися актори та глядачі. Про причини пожежі офіційні джерела мовчали, тому рівнянам залишалося дізнаватися інформацію з чуток та навіть з іноземних ЗМІ. Проте що тільки не розповідали про цю подію – одні були впевнені, що до трагедії призвела звичайна недбалість, інші пов’язували це з диверсіями, а деякі взагалі вірили, що справа в містиці. Навіть через 24 роки після трагедії, у 2004 році, коли про пожежу в театрі вперше збирала інформацію краєзнавиця, ще живі свідки тих подій говорили про це з певним острахом.
Своїми спогадами про цю трагічну подію поділився Валентин Пашковський. У березні 1978 року він виконував обов’язки начальника обласного відділу пожежної охорони та керував гасінням. Він розповів, що пообіді за ним терміново приїхала службова машина з тривожною звісткою: “Театр горить!”. Про це пожежникам повідомили з перукарні, яка розташовувалась навпроти закладу. На думку Валентина, пожежа трапилася через недбалість працівників театру. Запах диму почув вахтер, а згодом побачив, що на сцені тліє частина шумової завіси. Він розгубився і не став її гасити, натомість побіг повідомляти про це директора, але за цей час вогонь вже захопив сцену та стрімко повз угору. Через паніку замість опустити протипожежну завісу почали зривати фонову, намагаючись збити вогонь. Полотно впало на людей — кілька чоловіків дістали серйозні опіки. Вогонь розповсюджувався, з вікон театру стовпом йшов дим, але якби працівники перукарні не викликали пожежників, невідомо, чим би все скінчилося.
Майже 30 автоцистерн прибули на місце пожежі не лише з Рівного, а й з Гощі, Корця, Костополя, Острога, Дубна. Проте рівненський пожежник зазначив, що це лише ускладнювало роботу, така кількість пожежних машин точно була зайва. Автівки розтягнулися аж до річки Усті, качали воду просто звідти.
Валентин Пашковський згадує, що додатково ускладнювало гасіння пожежі те, що до драмтеатру у Рівному з’їхалися всі місцеві партійні, міліцейські, військові керівники, КДБ. І кожен вважав за потрібне дати пораду, як правильно боротися з вогнем. Дим від пожежі було видно з усіх точок міста, тож зацікавлені рівняни стежили за ним зі своїх вікон.
Валентин також розповів, що під дією високої температури погнулися металеві конструкції, впали риштування, спалахнули декорації. Протипожежна завіса потягнула за собою перекриття й дах, обвалилися стеля та сцена. Сила ударної хвилі була настільки потужною, що вибила дубові двері, а з будівлі вилітали розпечені уламки й скло. Так і народилися чутки про вибухівку у закладі.
Загалом пожежу гасили до 6-ї ранку наступного дня, а згарище диміло ще три дні. Чоловік впевнений, що якби працівники театру вчасно подзвонили до пожежної служби, наслідки могли б бути не такими жахливими.
Наслідки трагедії у театрі
Наслідки пожежі для будівлі театру, яка не простояла й 18 років, були дуже сумними. Вціліли лише зовнішні стіни та частина приміщення, де були гримерні й службові кімнати. Сцена, амфітеатр з дубовими кріслами та все внутрішнє оздоблення перетворилися на згарище просто неба. Впала і розбилася на друзки величезна кришталева люстра у глядацькій залі, замість розписів позолотою та оздобленнь – обвуглена цегла. На щастя, обійшлося без людських жертв, хоча були постраждалі.
6-го березня на місце пожежі з’їхалися представники республіканської прокуратури, КДБ, міліції, партійних органів, фахівці пожежної справи. Але під час розслідування звучали лише взаємні звинувачення. Люди, далекі від пожежної справи, роздавали поради пожежникам, як треба було діяти. Усю провину за те, що сталося, поклали на директора драмтеатру – його засудили за невиконання вимог протипожежної безпеки.
Відновлення театру
Здавалося, що театр, зруйнований пожежею, не підлягає відновленню, але згодом він знову відкрив свої двері для відвідувачів з нагоди 700-річчя Рівного. А все завдяки спільним зусиллям рівнян.
Драмтеатр у Рівному відбудовували методом толоки. Усі підприємства, заклади та студенти міста мали відпрацювати певну кількість годин на будівництві. До відновлення долучалися й колеги з театрів інших міст України, подарувавши рівненському закладу декорації для 13 вистав, адже усе, що було, теж згоріло. Поки драмтеатр у Рівному відбудовувався, театральна трупа продовжувала грати вистави на сцені міського Будинку культури.
Складно здогадатися, яке лихо пережив рівненський заклад, адже ніщо в його внутрішньому оздобленні не нагадує про пожежу. Мармурові колони, позолота на візерунках, вигадливі канделябри, сонцеподібна люстра з переливами кольорового скла, багряний колір стільців – неймовірно вишукана атмосфера зачаровує з першого погляду.
