Легенда американської музики – Леонард Бернстайн: як всесвітньо відомий композитор пов’язаний із Рівним

Батько бродвейських мюзиклів, автор музики до оскароносної стрічки «Вестсайдська історія», перший американський диригент у міланській «Ла Скала» – це все про Леонарда Бернстайна, композитора, піаніста та диригента. Мало хто знає, що американська знаменитість має єврейсько-українське походження. А батьки Леонарда жили у Рівному, пише rivne-trend.in.ua.

Еміграція батьків з Рівного до США та перші захоплення музикою юного Бернстайна

Майбутній композитор та диригент Леонард Бернстайн народився 25 серпня 1918 року в містечку Лоренс штату Массачусетс. За 10 років до народження Леонарда його батьки – Самуель та Дженні переїхали до США. До того пара жила в Рівному. Подружжя Бернштейн (такою насправді була батьківська фамілія майбутнього диригента) прийняло рішення покинути рідне місто через скрутну фінансову ситуацію. Попри те, що у Рівному Самуель Бернштейн був оптовим торговцем косметики і перукарського приладдя, все ж подружжю доводилось переживати злидні і скруту. Пара прийняла рішення емігрувати в країну великих можливостей – США.

Ми можемо лише фантазувати, яким було б життя і творчий шлях Леонарда, якби його батьки лишились в Рівному. Однак точно знаємо, як склалась його доля далеко за океаном.

До речі, до 15 років Леонарда називали Луї – саме таке ім’я для свого внука хотіла бабуся. Лише після смерті бабусі майбутній диригент та композитор змінив своє ім’я на Леонард.

Дослідники біографії Бернстайна стверджують, що любов до музики з’явилась у хлопця завдяки старому піаніно, яке Леонарду лишила його тітка, переїжджаючи в інший американський штат. 10-річний Лео любив грати на цьому інструменті. Крім того, Леонард обожнював відвідувати з батьком музичні концерти. Хлопець намагався не пропустити жодне музичне дійство, яке відбувалось у місті.

Леонард твердо вирішив, що хоче стати піаністом, попри те, що батьки хотіли аби хлопець став торговцем. Бернстайн навчався у Гарвардському університеті, а згодом в Інституті музики Кертиса. Також він проходив навчання у літній школі при Бостонському симфонічному оркестрі.

Батько бродвейських мюзиклів: стрімка музична кар’єра Леонарда Бернстайна

Варто сказати, що кар’єра Бернстайна розвивалась дуже стрімко, що вдавалось далеко не кожному. Леонард був харизматичним та темпераментним чоловіком, з яскравою зовнішністю.

У 1939 році ще до закінчення Гарвардського університету відбувся його дебют, як диригента зі своєю власною музикою до The Birds. Після навчання Бернстейн спочатку працював помічником диригента, здобуваючи безцінний досвід. Навіть на цій посаді Бернстайн привертав увагу публіки та колег-композиторів.

Впродовж 1943-1947 років Бернстайн працював з Нью-Йорським симфонічним оркестром, у 1947 році з Палестинським єврейським симфонічним оркестром, а у 1949-1950-ті роки працював з Нью-Йорським філармонічним оркестром. У Філармонії в Нью-Йорку Бернстайн став головним диригентом.

Бернстайн диригував концерти, як класичної музики, так і сучасної. Він виступав у Віденській опері, а також став першим американським диригентом у міланській «Ла Скала».

Бернстайна називають батьком бродвейських мюзиклів. Окрім цього він є автором музики до відомої кінострічки «Вестсайдська історія». Саме ця драма-мюзикл зібрала аж 10 нагород «Оскар».

Творчий доробок Бернстайна вражає – він був автором музики до багатьох мюзиклів, симфоній і опер. Зокрема, в музичній скарбниці маестро: опери «Тихе місце», «Хвилювання на Таїті», балети «Повна свобода», «Факсиміле», симфонії «Єремія», «Століття тривог», «Каддиш». Диригент був удостоєний численних нагород, медалей та премій. Він є почесним громадянином Відня.

Нагороди маестро та педагогічна діяльність

Отож, як уже зазначалося вище талановитий диригент був удостоєний багатьох нагород. Численну кількість разів маестро отримував найпрестижнішу музичну премію «Греммі». У 1962 році за найкращий альбом для дітей. Тричі володар «Греммі» за найкраще оркестрове виконання, також є володарем премій «Греммі» за найкраще хорове виконання (1968 рік), за найкраще класичне вокальне соло (193 рік), за найкраще хорове виконання (1968 рік), посмертно за найкращу класичну сучасну композицію (1991 рік), а також декілька «Греммі» за найкращий класичний альбом.

Окрім «Греммі» Бернстайн був володарем премії Леоні Соннінг (Данія, 1965 рік), удостоєний премії Кеннеді (1980 рік), ордену Почесного Легіону. Леонард Бернстайн також є членом Американської академії мистецтв та наук, Американського Театрального Залу Слави та Телевізійного Залу слави.

Варто додати, що Бернстайн крім того, що був композитором і диригентом пробував себе в і амплуа педагога. У 1973 році уже відомий на той час Бернстайн читав лекції в Гарвардському університеті. Тут чоловік прочитав 6 лекцій про музику. Однак все ж головним життєвим призванням Бернстайна було диригування і написання музики. 

Історія кохання та таємниця Бернстайна

Леонард Бернстайн був одружений з чилійсько-американською акторкою Феліцією Монтеалегре. Майбутнє подружжя познайомилось в Нью-Йорку у 1946 році. Леонард та Феліція зустрічались декілька років, після чого диригент зробив пропозицію акторці. Феліція погодилась, однак через деякий час заручини були розірвані. Акторка почала зустрічатись зі своїм колегою, актором Річардом Хартом, але згодом той помирає. Життєві шляхи знову зводять Монтеалегре і Бернстайна. Пара таки укладає шлюб.

У подружжя народилося троє дітей. Цікаво, що двох з них пара назвала українськими іменами – Ніна та Олександр, а третя донька отримала ім’я Джеймі.

Здавалося б, що це історія про щасливий шлюб, однак є одне «але». Бернстайн приховував від громадськості те, що насправді був гомосексуалом. На той час американське суспільство було ще досить консервативним, тому зізнання у своїй сексуальній орієнтації могло коштувати диригенту кар’єри. Тому шлюб з Монтеалегре був вигідним для Бернстайна.

Сама ж Феліція добре знала про гомосексуальність Леонардо та про його численні зв’язки з молодими чоловіками. Начебто, Феліція з цим мирилася, про що свідчать її численні листи до чоловіка. У 1976 році диригент вирішив, що більше не може приховувати свою гомосексуальність, він розірвав шлюб з Монтеалегре і почав жити зі своїм музичним директором Томом Контраном.

Через рік Бернстайн дізнається сумну звістку – його колишній дружині діагностували рак. Всесвітньо відомий диригент вирішує повернутися до екс-дружини, аби доглядати за нею. Подейкували, що Бернстайна мучило почуття провини – він винив себе в її хворобі та ранній смерті. Феліція два роки боролась з недугом і померла у віці 56 років.

Бернстайн помер 14 жовтня 1990 року від серцевого нападу. Маестро багато курив і останні роки життя його мучив кашель. За два місяці до смерті відбувся його останній концерт – Бернстайн диригував Бостонським симфонічним оркестром.

Вшанування пам’яті всесвітньо відомого диригента та композитора у Рівному

Леонард Бернстайн ніколи не був у рідному місті своїх батьків – Рівному та й взагалі в Україні. Однак у місті про всесвітньо відомого диригента та композитора пам’ятають. В листопаді 2018 року у Рівному встановили меморіальну дошку на честь диригента на вулиці Симона Петлюри. Встановлення відбулося з нагоди 100-річчя з дня народження видатного маестро. Чому саме цю вулицю обрали для встановлення меморіальної дошки? Бо саме тут до еміграції мешкали батьки Леонарда Бернстайна. І хоч їх талановитий син ніколи не був у Рівному, та все ж пов’язаний з містом невидимою тонкою ниточкою.

Comments

.