Катастрофа, яку неможливо забути: 18 фільмів про Чорнобиль, які повинні подивитися рівнечани

 

26-го квітня 2021-го року по цілій Україні, зокрема в Рівному, будуть відзначати 35-ту річницю великої катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Як відомо, це найбільша аварія за цілу історію ядерної енергетики за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей. Крім того, вона завдала великих збитків економіці, інформує «rivne-trend».

Впродовж 35-ти років як в Україні, так за кордоном було знято чимало документальних, художніх кінострічок, короткометражок і серіалів про аварію на Чорнобильській АЕС. «Нове українське кіно» зробило підбірку 18-ти фільмів про цю катастрофу. Практично всі ці фільми доступні для загального перегляду. 

Чорнобиль – Хроніка важких тижнів, 1986 рік 

Фільм, знятий режисером Володимиром Шевченком, став першою документальною стрічкою про аварію на Чорнобильській АЕС. Команда режисера провела в Чорнобилі сто днів. Вони тісно співпрацювали і спілкувалися з пожежниками, атомниками, енергетиками і військовими, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків вибуху. У зв’язку з цим багато матеріалу було засвічено радіацією, через що його не хотіли допускати до показів. Проте у фінальній версії Хроніки можна побачити кадри зруйнованого реактору, які були зняті з вертольоту. 

Фільм Володимира Шевченка «Чорнобиль – Хроніка важких тижнів» показали у 132-х країнах. За пророблену складну роботу режисер отримав нагороди від дев’ятьох міжнародних кінофестивалів. А вже через місяць після того, як на екрани вийшла документальна стрічка, Володимир Шевченко помер від променевої хвороби. У 1989-му році був нагороджений посмертно кінопремією «Ніка». Крім того, у 1987-му році Міжнародна асоціація наукового кіно встановила Приз ім. В. Шевченка. 

Дзвін Чорнобиля (Колокол Чернобыля), 1987 рік 

Це другий фільм про аварію на Чорнобильській АЕС, який зняли одразу після вибуху. Щоправда фільм спочатку не виходив на великі екрани, оскільки його показ на території СРСР заборонили. 

Автори фільму  не зосереджувалися на тому, щоб повністю показати події, які сталися в квітні 1986 року в Чорнобилі. Натомість у стрічці «Дзвін Чорнобиля» режисера Роллана Сергієнка висвітлюються свідоцтва людей, які пережили цю трагедію. 

До речі, цей фільм занесли до книги «Рекордів Гінесса», оскільки його показали у всіх країнах світу, де доступне телебачення.

Розпад (Распад), 1990 рік 

Кінострічка «Розпад» Михайла Белікова стала першим художнім фільмом про катастрофу на ЧАЕС. В основі сюжету – історія журналіста, який повертається додому в Київ. Чоловік має багато планів, зокрема він хоче розібратися у стосунках зі своєю дружиною та зустрітися з друзями свого дитинства. Події відбуваються 25 квітня 1986 року. Головний герой навіть не підозрює, що через кілька годин усі його плани кардинально зміняться – друзі загинуть на Чорнобильській АЕС, а йому доведеться дістати пропуск, щоб попасти в зону, де працюють ліквідатори. 

Фільм має глибокий зміст, адже він показує не лише те, як трагедія вплинула на життя людей, а й розкриває проблему людських відносин. 

Брама, 2018 рік 

Фільм зняли за мотивами п’єси «На початку і в кінці часів» Павла Ар’є. Картина показує життя баби Прісі, яка разом зі своєю сім’єю живе в глухому селі у зоні відчуження. Головна героїня, яку у фільмі грає Ірма Вітовська, спілкується з русалками і полюбляє їсти галюциногенні гриби. Крім того, баба Пріся у часи Другої світової війни вбила 12 есесівців.  

Ходять слухи, що НВО нібито вкрало для свого серіалу про Чорнобиль монолог з фільму «Брама» Володимира Тихого. 

Поліське. Післячуття, 2019 рік

Режисер Костянтин Кляцкін зняв короткометражний фільм про невелике Поліське містечко з тисячолітньою історією, яке також постраждало від вибуху на ЧАЕС. Кілька разів Поліське намагалися очистити від радіоактивного забруднення. Кожного разу після таких спроб рівень радіоактивного забруднення падав, але через кілька днів знову зростав. Містечко не було виселене більше як десять років після катастрофи. 

Фільм «Поліське. Післячуття» є соціальним проєктом. Він триває три хвилини. Картину знімали вночі, використовуючи для цього безпілотники з динамічним освітленням, що надало їй ще більшого символізму.

Двері (The Door), 2008 рік 

Короткометражний фільм, знятий ірландськими кіномитцями, розповідає історію молодої сім’ї, яка була змушена покинути Прип’ять після аварії на ЧАЕС. Через деякий час помирає маленька дочка подружжя. Батько повертається в рідне місто, щоб забрати двері їхнього будинку, бо за традицією на них потрібно поховати дитину. 

16-хвилинну картину зняли за мотивом книги Світлани Алєксієвіч «Монологи про життя, написані на дверях. Спогади Миколи Фомича Калугіна».

Битва за Чорнобиль (The Battle of Chernobyl), 2006 рік 

Документальний фільм «Битва за Чорнобиль» телеканалу Discovery розповідає про ліквідацію наслідків аварії на атомній електростанції. Журналісти взяли ексклюзивне інтерв’ю в першого президента СРСР Михайла Горбачова та фотографа Ігоря Костіна, який зробив історичні зйомки зруйнованого реактора. У фільмі також поміщені розповіді очевидців, експертів та військових, які брали участь у ліквідації аварії. 

Цей фільм містить багато точних історичних даних про катастрофу. Зокрема, він розповідає про небезпечну дозу радіації, яку отримали жителі Прип’яті через замовчування владою масштабів катастрофи. 

Чорнобиль 3828 (Chornobyl.3828), 2011 рік 

Цей документальний фільм був знятий у 2011-му році українським режисером Сергієм Заболотнім. Картина розповідає про роботу ліквідаторів, які працювали у найнебезпечнішій зоні «М», де спостерігався найвищий рівень випромінювання. В основу фільму ввійшли спогади Валерія Стародумова, розвідника-дозиметриста. Він пригадує час, коли покрівлю реактора очищали від радіоактивних речовин. 

Чорнобильські бабусі, 2015 рік 

Героїнями фільму є три безстрашні жінки похилого віку, які живуть в одній з найнебезпечніших зон світу – в Чорнобильській зоні відчуження. Їхні сусіди і родичі вже давно виїхали, залишивши свої домівки, а чоловіки померли. Вперті бабусі твердо вирішили залишитися. Переглянувши фільм, можна дійти висновку, що життя у відчуженій зоні не є таким сумним, ну принаймні для героїнь картини.

Фільм був представлений на кінофестивалі у Лос-Анджелесі, де отримав приз за найкращу режисерську роботу. 

Аврора, 2006 рік

Фільм «Аврора» Оксани Байрак розповідає про дівчинку, яка виховується в дитячому будинку і дуже мріє стати балериною. Знаходячись неподалік від Чорнобильської АЕС в час, коли сталася аварія, дівчинка одержує шалену дозу радіації. Лікування, необхідне для неї, можна знайти лише на території США, куди й відправляють постраждалу. В Америці дівчинка знайомиться зі своїм кумиром, зіркою балету, у якого почалася творча криза. Дівчинка зіграла у житті відомого танцюриста важливу роль, бо допомогла переглянути цінності і знову знайти джерело натхнення. 

Зона. Чорнобиль, 2020 рік

Дев’ятий спецвипуск українського «Проєкту Вторгнення» показує глядачам, як сьогодні виглядає чорнобильська зона відчуження. Ведучий Дмитро Громов разом зі знімальною командою відправляється у 40-кілометровий похід через покинуті людьми місця: села, населені пункти і військову радіолокаційну антену.

Фільм показує усі можливі труднощі, через які повинна пройти людина, яка хоче вижити в дикій природі. 

Чорнобиль. За секунду до катастрофи, 2004 рік

 

7 серія першого сезону американського серіалу «Секунди до катастрофи» присвячена аварії на Чорнобильській АЕС. Загалом у цьому серіалі телеканалу National Geographic показують розслідування різних стихійних лих і техногенних катастроф, які ставалися впродовж сучасної історії. 

Проєкт унікальний тим, що тут детально і посекундно відтворюють події катастрофи. Якщо говорити про 7 серію «Аварія на Чорнобильській АЕС», то картина показує реконструкцію аварії, а пізніше – вибух реактора. 

Земля забуття (Земля забвения), 2011 рік

Кінострічка режисера Мішеля Боганіма була знята у 2011-му році. В ній йдеться про історії окремих людей, яких торкнулася трагедія, що сталася на Чорнобильській АЕС. 26 квітня 1986-й рік – день весілля Ані та Петра, Олексій, працівник електростанції, вирішив разом зі своїм сином Валерієм посадити дерево, а лісник Микола виконував щоденний обхід лісу біля станції. З того часу минуло десять років. Аня почала працювати гідом, показувала туристам забруднену радіацією зону, Валерій шукає свого батька Олексія, а Микола доглядає свій сад в Чорнобилі. 

Цікаво, що знімальній групі дозволили знімати деякі епізоди у відчуженій зоні під пильним наглядом МВС. Як відомо, далеко не всі фільми про Чорнобиль могли отримати дозвіл для зйомок у відчуженій зоні. 

У суботу (В субботу), 2011 рік

Стрічка розповідає про перший день після катастрофи на ЧАЕС. Комсомольський працівник Валерій Кабиш пізно ввечері бачить пожежу, яка здійнялася на електростанції. Чоловік не розуміє, що відбувається, тому хоче з’ясувати це. Він стає свідком розмови про те, що на станції сталася дуже серйозна аварія, але повідомляти людей про це наразі не хочуть, щоб уникнути паніки. Вранці Валерій Кабиш втікає до міста і забирає з гуртожитку дівчину, яка раніше йому подобалася. Він просить її бігти на вокзал і сісти на перший потяг. Але вони не встигають сісти на поїзд. Дівчина вирішує підзаробити трішки грошей, співаючи в одному ресторані. 

Зйомки фільму проходили у місті Світлодарськ Донецької області, оскільки більшість вулиць цього міста нагадують радянські часи. А Чорнобильську електростанцію у картині зображала Углегірська ТЕС. 

Метелики (Мотыльки), 2014 рік

Кінострічка «Метелики» режисера Віталія Воробйова розповідає про двох рідних сестер, які поїхали до своєї тітки в Прип’ять за день до того, як мала статися аварія на Чорнобильській АЕС. В день катастрофи головні героїні починають допомагати в ліквідації наслідків катастрофи. Одна з дівчат закохується в хлопця, який також є ліквідатором. Тепер ситуація для них ще більше ускладнюється. 

Основну частину фільму знімали в столиці України та в Славутичі. Для того, щоб зробити місто більш схожим на Прип’ять, на фасад палацу культури прикріпили напис «Енергетик». 

Голоси Чорнобиля (Voices from Chernobyl), 2016 рік

Письменниця і журналістка Світлана Алєксієвіч стала лауреаткою Нобелівської премії з літератури у 2015-му році. Серед її робіт є одна цікава книга за назвою «Чорнобильська молитва», присвячена катастрофі на Чорнобильській АЕС у 1986-му році. В романі письменниці поміщені інтерв’ю та історії з очевидцями та потерпілими від страшної трагедії. 

Фільм «Голоси Чорнобиля» Пола Кратчена знятий за мотивом роману Світлани Алєксієвіч. У Люксембурзі його було висунуто на премію «Оскар» за найкращу картину іноземною мовою. 

Чорнобиль, 2019 рік

«Чорнобиль» - міні-серіал режисера Йогана Ренка, який показує наслідки екологічної аварії на Чорнобильській атомній електростанції. 

Все починається з того, що 25 квітня 1986-го року ремонт четвертого блоку на станції йде не за планом, що стає причиною раптової катастрофи, яка вплинула на життя мільйонів людей і назавжди увійшла в сучасну історію. Потужний вибух реактора призвів до великої пожежі, яка охопила дах станції та навіть сусідні споруди. Здавалося, що в будь-який момент конструкція ось-ось розвалиться. Хімік-науковець Валерій Легасов приїжджає на місце аварії за дорученням кремлівського керівництва. Перед ним постає нелегке завдання – розслідувати трагічні події, щоб прийняти рішення для подальших дій. 

Чорнобиль, 2020 рік

Останнє відео з цієї добірки було зроблене минулого року. Воно розповідає про недавні події, які відбулися в Чорнобилі. В квітні місяці 2020-го року у лісі, який знаходиться неподалік від Чорнобильської атомної електростанції, спалахнула потужна пожежа. Уся територія, де колись знаходилися села Поліське, Копачі, Ковшилівка, Буда-Варовичі, Варовичі, Рудня-Грезлянська, Мартиновичі, Лелів та інші, була зруйнована вогнем. Крім того, велика пожежа зачепила військове містечко Чорнобиль-2 і саме місто Чорнобиль. За попередніми підрахунками, площа пожеж становить 11 тисяч 500 гектарів. 

Український режисер Станіслав Капралов зняв коротеньке відео, у якому можна чітко побачити кадри згорілих лісів у Чорнобилі, які впродовж тривалого часу гасили досвідчені пожежники з багатьох міст України. 

Comments