Колектив народного вокально-інструментального тріо “Срібна терція” Рівненського міського будинку культури – популярний ансамбль, який вже третє десятиліття радує своїх слухачів своєю віртуозною грою та ніжним співом, розповідає сайт rivne-trend.in.ua.
В Україні такого складу тріо, як бандура, баян та скрипка, мабуть, не знайдеш.
Ансамбль, створений “на ходу”
Задум створити вокально-інструментальне тріо виник у вмілого організатора, музиканта, талановитого композитора та аранжувальника Бориса Ілліча Забути.
Перебуваючи на чергових гастролях, Борис Ілліч як концертмейстер та Тетяна Бенедюк як бандуристка спонтанно вирішили виконати композицію “Ще не вмерла Україна”, створивши “на ходу” дует бандури з баяном.
Після повернення в Рівне у Бориса Забути виникла думка створити невеликий колектив, до якого було запрошено співачку Тетяну Маслову, яка закінчила музичне училище за класом скрипки, а ще вона гарно співала.
Тріо ансамблю народної музики “Наспів”, а саме так назвали колектив, у такому складі проіснувало недовго – Тетяна Маслова переїхала в інше місто. І тоді до колективу доєдналася співачка і скрипалька Людмила Дьомушкіна. Тоді ж була змінена назва колективу на “Срібна терція”.
Учасники тріо так пояснюють походження назви колективу: срібло – це метал, який має цілющі властивості, а терція – музичний інтервал в три ступені, або ж відстань від першого до третього звуку. В цьому інтервалі зазвичай виконували пісні українські жінки.
Отже, склад колективу такий: Борис Забута – баян, Тетяна Бенедюк – бандура і спів, та Людмила Дьомушкіна – скрипка і спів.
Незмінний керівник колективу
Борис Забута родом з Шепетівки, що на Хмельниччині. Ще у чотири роки сусід навчив Бориса грати на гармошці й відтоді музика займала усі думки хлопця.
Маленький Борис любив слухати спів мами та старшої сестри. Коли хлопець підріс, його завжди запрошували, щоб пограв у місцевому клубі на танцях.
Після закінчення місцевої музичної школи Борис Забута вступив до рівненського музичного училища. Далі був інститут культури, де Борис Ілліч здобув спеціальність «Керівник оркестру народних інструментів».
Під час служби в армії він був барабанником духового оркестру Рівненського гарнізону.
У 1969 році молодий спеціаліст розпочав свою трудову діяльність у Рівненському міському будинку культури на посаді концертмейстера у народному хорі Івана Корсюка та в заслуженому ансамблі танцю України “Полісянка”. Також Борис Забута виступав акомпаніатором вокальних ансамблів і солістів Рівненського міського будинку культури.
У 1973 році Борис Ілліч став художнім керівником Рівненського оркестру народних інструментів “Наспів”.
Перший музичний твір, де Борис Ілліч вперше виступив у ролі композитора та аранжувальника, – “Пісня про Рівне”. Ця композиція була написана спеціально для фестивалю, що проходив у Болгарії у 1971 році, а виконував її чоловічий квартет.
Борис Забута велику увагу приділяв збереженню та популяризації поліського народного мелосу, про що свідчить низка його публікацій у наукових виданнях. Мелос – пісенна основа в музиці.
Упродовж свого творчого шляху Борис Забута взяв участь у понад 2000 концертів, більшість з яких у складі колективів “Срібна терція” та “Наспіви”.
Борис Ілліч має безліч нагород та дипломів різноманітних конкурсів.
У 1983 році він був нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР. У 1990 році Борис Забута отримує Почесне звання «Заслужений працівник культури України», а у 2006 його нагородили орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
У 2007 році вийшла друком документально-публіцистична праця знавця місцевої культури Анатолія Дацкова “Цим і живу”, де автор розповів про творчий шлях рівненського маестро Бориса Забути.
Тріо “Срібна терція”
Для свого колективу Борис Ілліч зробив понад сімдесят аранжувань українських народних пісень, а також сучасної та класичної музики.
Завдяки незвичному поєднанню бандури, скрипки та баяна Борису Забуті вдавалося робити оригінальні обробки як народних, так і авторських пісень. Цікаве звучання після аранжування майстра мали класичні твори.
З 1995 року, а це рік заснування колективу, учасники народного музично-інструментального тріо “Срібна терція” побували з концертами не лише в різних куточках України, а й у багатьох країнах Європи, Канаді.
У скарбничці відомого рівненського тріо телевізійні музичні фільми “Пісенний гобелен”, «Грає і співає «Срібна терція» та три аудіоальбоми.
Колектив “Срібна терція” є володарями обласної мистецької премії ім. Германа Жуковського, а також лауреатами І Всеукраїнського огляду художніх колективів товариства “Просвіта”.
У 2009 році народне вокально-інструментальне тріо “Срібна терція” стало переможцем у номінації “Кращий мистецький колектив” в міському рейтингу популярності “Гордість міста”.
Найвідоміші твори у репертуарі колективу, які дуже подобаються шанувальникам тріо “Срібна терція”:
- “Ще не вмерла Україна” (музична композиція Б. Забути для баяна і бандури)
- “Гуцулка Ксеня” (слова Б. Демківа, музика Я. Барнича);
- “Журавлиний край” (слова Д. Зиткіна, музика Б.Забути);
- “Бодай ся когут знудив” (українська народна пісня);
- “Перелаз” (українська народна пісня);
- “Я піду в далекі гори” (слова і музика В. Івасюка);
- “Прелюд e-moll” (музика Ф. Шопена);
- “Благання” (музика Б. Забути, слова О. Смика);
- “Карі очі, чорні брови” (українська народна пісня);
- “Аве, Марія” (музика І.С.Баха) та багато інших.
Аранжування усіх творів, що виконувалися колективом, робив Борис Забута.
Різножанровість репертуару народного вокально-інструментального тріо “Срібна терція” дозволяє задовольнити смаки будь-якої аудиторії.
Як зазначають шанувальники колективу, дзвінкі, мелодійні голоси дівчат захоплюють та зачаровують, тому недарма їх ще називають золотими голосами України.
