Було і стало: скільки кінотеатрів діяло у Рівному колись та скільки їх у місті тепер?

У будні – працюємо, на вихідних – відпочиваємо. Такий темп життя є звичним для більшості українців уже не перший рік. Далеко не перший рік… І ось, маючи вільні суботу та неділю, кожен з нас намагається провести час із користю для себе. Так, топ у рейтингу “Улюблені види дозвілля” у рівнян, та й, напевно, не тільки, займає похід у кінотеатр, пише сайт rivne-trend.in.ua. Цікаво, чи було так раніше? 

Чи було так раніше?

Однозначно, так. Раніше, як і зараз, кінотеатри користувалися неабиякою популярністю серед рівнян і гостей міста. Спочатку, коли вони лише почали з’являтися на території Рівного, зрозуміло, що всім було цікаво, що це таке і з чим його їдять. Думали, що з часом захоплення новинкою мине, але ні: не втратили актуальності кінотеатри і з роками потому, коли стали вже звичним явищем у житті чи не кожного тодішнього або ж навіть сучасного рівнянина. Ба більше, їхня популярність набирала ще більших обертів, тож, зважаючи на це, можна здогадатися, що кінотеатрів у місті було предостатньо.

Кінотеатр “Жовтень”

“Жовтень”. Саме він свого часу був одним з найбільших та найпопулярніших кінотеатрів у Рівному. Посприяло цьому, по-перше, його зручне розташування – знаходився “Жовтень” у самому центрі Рівного – на майдані Незалежності (так-так, на місці сучасної “України. Але про це трохи згодом), тож діставатися до нього було зручно з будь-якого куточка міста. Але найголовнішим було інше.

Першочергово новинки, байдуже зарубіжні чи радянські, виходили в прокат саме у “Жовтні”. Цим самим кінотеатр і переманив на свій бік більшість рівнян, адже хотілося дивитися вже і зараз (знайомо, правда?). Тож роль не грала навіть трохи вища вартість квитка на сеанс у “Жовтні”, якщо порівнювати з іншими місцевими кінотеатрами: зали все одно були повними, а якщо і пустували, то дуже рідко.

А ще – він був не лише найбільшим та найпопулярнішим, а й одним із найзручніших закладів у Рівному. Адже у “Жовтні” зали зробили і просторими, і продуманими – тобто комфортно було переглядати фільми і на перших рядах, і на останніх, адже задні крісла розмістили на підвищення. Так, зараз нам це видається очевидною річчю, але, повірте, раніше такою винахідливістю міг похвалитися не кожен кінотеатр у Рівному.

Кінотеатри “Аврора” та “Ера”

“Аврора”. Цей кінотеатр не мав переваги над “Жовтнем” у питанні, що стосується розташування, адже знаходився він не в центрі, а на мікрорайоні “Північний”. Та оскільки Рівне не є великим містом, то проблема з доїздом тут, на щастя, ніколи не відчувалася надто гостро. 

Загалом ж, цей кінотеатр теж вважався достатньо великим. У ньому було два зали: один більший на 450 місць, другий менший – на 200. А от що стосується зовнішнього вигляду “Аврори”, то був він типово радянським. Аби було легше уявити, ось вам фото:

Згодом, уже після розпаду СРСР, кінотеатр вирішили освіжити. Не вигадали нічого кращого, як розмалювати сірий до того фасад кольоровими фарбами – рожевими, жовтими, оранжевими, фіолетовими та червоними. 

На жаль, це “Аврору” не врятувало, тож у 90-х роках минулого століття кінотеатр припиняє свою роботу. Але не свою історію. Так у травні 2008 року на місці “Аврори” знову починає працювати кінотеатр. Щоправда, уже і з оновленою назвою – “Ера”, і з оновленим дизайном – набагато сучаснішим, ніж було “до”. 

Профункціонувала “Ера” на місці “Аврори” 10 років, встигши завоювати любов містян, а вже опісля там відкрили “АТБ”. Так історія кінотеатрів на вулиці Гагаріна, 51 у Рівному і закінчилася.

Кінотеатр “Космос”

“Космос”. Це ціла мережа кінотеатрів, які працювали у багатьох містах України часів СРСР. Зокрема їхні точки функціонували у Житомирі, Миколаєві, Вінниці, Сумах, Запоріжжі, Бердянську, Макіївці, Луганську, Бахмуті, Дніпрі, Сімферополі та Рівному. Родзинкою цих кінотеатрів став їхній вигляд: він був однаковим у всіх вищезазначених містах. Спершу “Космос” оформили у радянсько-мінімалістичному стилі. Займався цим архітектор Володимир Лукомський, але той вигляд у душу нікому не западав, тож трохи згодом відомий художник Михайло Фіголь “оживив” фасад мозаїкою. Передбачувано, що усі зображення на ній були пов’язані (барабанний дріб) з космосом: голова космонавта, супутник і ракети.

Безпосередньо у Рівному “Космос” з’явився у післявоєнний період – його збудували в районі пивзаводу у 50-х роках ХХ століття. До слова, кінотеатр знаходився у приміщенні, де зараз функціонує клуб “Лагуна”. “Космос” був дещо меншим за площею порівняно з “Авророю” та “Жовтнем”, однак певний період часу відвідувачів і у цьому кінотеатрі вистачало: більшість були зацікавлені яскравим зовнішнім виглядом будівлі. Але з часом “Космос” почав пасти задніх – не витримав конкуренції. Відтак уже в кінці 90-х кінотеатр припинив свою діяльність.

Кінотеатр “Партизан”

“Партизан”. Колись він був улюбленим місцем рівнян та гостей міста, де можна було відпочити, переглянувши фільм. Ба більше, свого часу цей кінотеатр залишався єдиним, де можна було це зробити, адже на теренах Рівного він почав функціонувати ще з 1918 року. До слова, його засновником був німець Фердинанд Берндт, тому часто можна почути твердження, що у нашому місті кіно з’явилося завдяки іноземцям.

Кінотеатр багато років поспіль вважався надзвичайно популярним через свій сучасний (на той час) дизайн і затишну атмосферу в ньому. Окрім того, влаштовували відвідувачів і розміри закладу: незважаючи на те, що зал у “Партизані” був лише один, поміщалося в ньому майже пів тисячі осіб – 476, якщо бути точними. А ще – він мав свою родзинку – балкони, яких не було більше ні в одному кінотеатрі міста, тож зрозуміло, що перегляд фільмів з такої собі висоти вважалося VIP-можливістю.

Напрочуд популярним “Партизан” був до середини 50-их років XX століття – аж допоки в Рівному не з’явився уже згаданий нами “Жовтень”. Посідаючи другу сходинку в рейтингу улюблених кінотеатрів міста, “Партизан” проіснував аж до 2006 року.

Кінотеатр імені Тараса Шевченка

Кінотеатр імені Тараса Шевченка. Це ще один заклад, який свого часу функціонував у Рівному. Ідея його створення з’явилася під час повоєнної відбудови міста – у 1945 році, але втілили задум у життя вдалося лише в 1951. Насправді дивно, що радянська влада дозволила собі назвати кінотеатр на честь українського Кобзаря, але певне пояснення цьому знайти все ж таки можна: він розташований на території парку імені Тараса Шевченка. 

Цей кінотеатр не був надто популярним серед рівнян. Зокрема і через те, що він вважався доволі незручним: глядацька зала не мала не лише балкону, а й навіть банальних підвищень для задніх рядів крісел, тож кому щастило більше – фільм було видно добре, кому менше – то вже погано. Ось така історія.

Єдиною перевагою кінотеатру імені Тараса Шевченка стала наявність маленької зали для дитячого кіно. І хоч вміщувала вона лише близько 50 глядачів, це не ставало на заваді юним відвідувачам переглядати там стрічки. До слова, у 1960-х роках маленькі рівняни могли подивитися кольорові діснеєвські мультики лише там. Припинив своє існування кінотеатр у наприкінці ХХ століття – у 1994.

Кінотеатри сучасного Рівного 

Наразі ж із шести колишніх кінотеатрів Рівного залишилося лише три. Ну як “залишилося”…  Фактично залишився тільки один: на зміну “Жовтня” прийшла “Україна”. Кінопалац просто перейменували у 90-х роках минулого століття та добряче осучаснили, але приміщення залишилося те ж саме – на майдані Незалежності у центрі Рівного. Наразі там діє два великих зали і один менший. До речі, щось спільне у “Жовтня” та “України” таки є – саме вони були колись чи є тепер найпопулярнішими кінотеатрами серед містян. 

Окрім цьго, у Рівному діє ще два менших кінотеатри – “Kino-Domino” на мікрорайоні “На Щасливому” та “Чаплін” в ТРЦ “Екватор” на Ювілейному. І хоч відвідувачів вони приймають не так багато, якщо порінювати з “Україною”, все ж їх приймають, адже фільми транслюють у всіх трьох закладах ідентичні. 

Тож, так, час змінюється, і місто наше змінюється, але щось таки залишається стабільним: наприклад, те, що рівняни і колись могли обирати, де їм подивитися кіно, і тепер це можуть робити. Щоправда, тепер вибір трохи вужчий.