«У Рівному молоді нічого робити» — фраза, яку чуло не одне покоління місцевих підлітків перед тим, як зібрати валізи до Києва чи Львова. Проте у 2020-х роках цей стереотип почав тріщати по швах завдяки створенню прогресивного середовища для започаткування власної справи. Найбільше зусиль спрямовано на роботу зі школярами та студентами. У регіоні сформувалася інфраструктура, що дозволяє підліткам тестувати бізнес-ідеї, залучати менторів з місцевого ІТ-кластера та створювати стартапи, покликані розв’язувати проблеми громади. Як на Рівненщині вдалося створити кузню молодіжного підприємництва та що потрібно, щоб задум переріс у бізнес, дізнавайтеся з матеріалу на rivne-trend.in.ua.
Що таке регіональна програма молодіжного підприємництва та як вона діє?
У червні 2026 року на Рівненщині стартувала масштабна трирічна програма, що допоможе молоді опанувати підприємництво. Її запустили агенція розвитку громад «Інтонація ЗМІН» та агенція сталого розвитку «Хмарочос». Організатори свідомо відмовилися від проведення формальних лекцій заради галочки у звіті. Їхня мета — сформувати простір, де підлітки разом із наставниками розроблятимуть соціальні стартапи. Головна ідея полягає в тому, щоб навчити підлітків генерувати прибуток, одночасно розв’язуючи місцеві проблеми в екологічній, освітній та інших сферах.
До пілотного етапу долучилися 8 громад Рівненської області:
- Гощанська;
- Демидівська;
- Дубенська;
- Дядьковицька;
- Здолбунівська;
- Зорянська;
- Корецька;
- Шпанівська.
Щоб долучитися до програми розвитку соціального шкільного та молодіжного підприємництва, ідеально написаної заявки було замало. Експерти оцінювали, чи справді місцева влада готова вкладати ресурси в ініціативи своїх учнів.
За задумом ініціаторів програми, стартапи школярів не повинні зникнути після написання фінальних звітів. Навпаки, вони мають працювати роками, а їхній успішний досвід мають перейняти інші міста та села Рівненщини.
Чому до соціального ІТ-підприємництва на Рівненщині активно залучають молодь?
Ключова особливість регіональної програми молодіжного підприємництва полягає в акценті на соціальному ІТ-підприємництві. Організатори прагнуть навчити молодь не лише генерувати прибуток, а й створювати стартапи, що поліпшують життя в громадах Рівненщини.
Замість того щоб намагатися створити чергову копію відомої гри, школярі розроблятимуть ІТ-продукти, що закривають потреби мешканців Рівненщини. Щоб продемонструвати, які саме інновації можуть народитися на перетині ІТ-технологій та соціальної відповідальності, ми змоделювали кілька перспективних кейсів, повністю адаптованих під актуальні потреби нашого регіону.
| Напрям | Формат ІТ-продукту | Практична користь для громадян |
| Допомога тваринам | Telegram-бот, інтернет-платформа | Інформація про місцеві притулки для тварин зібрана на одній платформі. Зооволонтери та небайдужі громадяни зможуть ефективно взаємодіяти з метою збору коштів на лікування підопічних та пошуку родин для безпритульних собак і котів. |
| Екологія | Мобільний застосунок | Надання користувачам можливості швидко знаходити адреси та графіки роботи пунктів приймання вторсировини. Координація толок у населених пунктах Рівненщини. |
| Інклюзивний простір | Інтерактивна мапа закладів, доступних для людей з інвалідністю | Створення платформи, де люди зможуть залишати коментарі щодо того, наскільки конкретні аптеки, магазини, лікарні, громадські вбиральні, кінотеатри, ресторани, банки та інші заклади облаштовані правильними пандусами та загалом відповідають принципам безбар’єрності. |
Такий підхід не тільки сприяє розвитку населених пунктів Рівненщини, а й формує високий рівень відповідальності підлітків за власне місто чи селище.
Де молодим стартаперам з Рівненщини здобути знання та підтримку?
Програма розвитку шкільного та молодіжного підприємництва не існує у вакуумі. Вона тісно інтегрується з наявною креативною та технологічною екосистемою Рівного.
Рівненська Мала академія наук учнівської молоді (РМАНУМ)
РМАНУМ — це потужна наукова база, куди молоді програмісти можуть звернутися за експертною оцінкою свого коду. ІТ-фахівці відділення комп’ютерних наук допомагають школярам доопрацювати технічну частину стартапу до рівня, який не соромно показати інвесторам.
Рівненський ІТ-кластер
Представники локальних технологічних компаній є головними партнерами регіональної програми. Вони виступають суддями на заходах, де молодь презентує стартапи, надають менторську підтримку, а іноді й перші невеликі інвестиції для найперспективніших команд.
Центр «Дія.Бізнес» у Рівному
«Дія.Бізнес» — простір, де можна здобути безплатні консультації щодо запуску власної справи. Там допомагають з пошуком грантових можливостей і юридичним оформленням бізнесу.
Особливо корисним центр може бути для молоді, яка має ідею, але не знає, з чого почати її реалізацію. Фахівці допомагають оцінити перспективи стартапу, скласти бізнес-план, підготуватися до подання заявки на грант, знайти необхідні освітні програми для розвитку підприємницьких навичок.
У центрі регулярно проводять тренінги, лекції, зустрічі з експертами. Завдяки цьому молоді люди можуть не лише здобути корисні знання, а й познайомитися з однодумцями, потенційними партнерами по стартапу та представниками місцевої бізнес-спільноти.
Університетські хаби
До підтримки молодіжних проєктів також долучаються місцеві заклади освіти. Зокрема, НУВГП регулярно підтримує студентські ініціативи та учасників технологічних конкурсів. Для багатьох молодих людей саме такі заходи стають першим кроком до створення власного стартапу.
З чого почати створення власного стартапу молодим рівнянам?
Багато молодих людей відкладають запуск власної справи через страх помилитися. Проте більшість успішних бізнесів починалися з розв’язання завдань, які потребували рішення.
- Пошук проблеми
Успішний ІТ-продукт закриває конкретні потреби громадян. Варто подумати, чого не вистачає мешканцям вашого міста, району, області. Для Рівненщини перспективними напрямами є:
- розвиток туризму на Поліссі;
- створення цифрових сервісів для малого бізнесу;
- підтримка ветеранів;
- розвиток аграрних технологій.
- Перевірка ідеї
Перш ніж розпочинати роботу над стартапом, варто запитати у 20-30 потенційних клієнтів, чи взагалі їм потрібен продукт, який збираєтесь створити. Якщо робите застосунок для рівненських студентів, ваша цільова аудиторія має підтвердити, що дійсно ним користуватиметься.
- Формування команди
Шукайте партнерів у своєму оточенні або на хакатонах, таких як HackRivne. Для класичного стартапу потрібні 3 людини:
- хакер (пише код);
- хіпстер (робить дизайн);
- хастлер (вміє продавати та домовлятися з людьми).
- Створення мінімально життєздатного продукту
Зробіть найпростішу версію свого продукту (навіть якщо це просто сторінка в Instagram чи бот у Telegram). Важливо якнайшвидше показати її першим користувачам, щоб здобути зворотний зв’язок.
- Пітчинг у хабах (презентація стартапу)
Приходьте зі своїм прототипом продукту на відкриті заходи в «Дія.Бізнес» або зустрічі Рівненського ІТ-кластера. Розповідайте про розвиток вашого стартапу інвесторам.
Грантові програми, освітні проєкти та консультаційні центри формують на Рівненщині середовище, в якому хороші ідеї можуть перерости в прибуткові стартапи. Головне — не чекати ідеального моменту, а зробити перший крок назустріч власному проєкту.
