Штучний інтелект (ШІ) у Рівному перетворився з диковинної технології на практичний робочий інструмент, що змінює місцеве цифрове середовище. Він став щоденним помічником для медійників, підприємців та розробників міських сервісів. ШІ бере на себе рутинні завдання, прискорює бізнес-процеси та допомагає оптимізувати витрати.
У цій статті на rivne-trend.in.ua розкажемо про те, як на Рівненщині застосовують нейромережі для створення контенту, масштабування місцевого бізнесу та впровадження технологічних ініціатив у різні сфери життя.
Штучний інтелект в роботі рівненських медіа
Найбільше в журналістиці виснажує не пошук тем чи складні інтерв’ю, а необхідність годинами розшифровувати двогодинні розмови та перечитувати фінансові звіти. У рівненських редакціях знайшли ідеального виконавця для такої марудної роботи — штучний інтелект. Він не пише геніальних репортажів, зате безвідмовно виконує рутинні завдання, поки журналісти займаються справді важливим.
Телерадіокомпанія «Суспільне Рівне»
Продюсер медіа Роман Свирида розповів, що редакція делегувала рутину сервісам Pinpoint, Gemini та ElevenLabs. Розшифровка довгих інтерв’ю, що вважається головним болем журналістів, тепер відбувається автоматично. ШІ перетворює аудіо на текст, коригує звук і допомагає з візуалом, дозволяючи автору одразу перейти до аналізу розмови.
Рівненський телеканал «Сфера ТБ»
Для працівників «Сфери ТБ» ChatGPT та ElevenLabs стали цифровими асистентами, що генерують варіанти заголовків, вичитують тексти, готують питання до інтерв’ю та навіть озвучують контент. Заступниця директора телеканалу Марія Луцюк зазначила, що використання нейромереж вивільняє редакції близько 10% робочого часу.
Онлайн-видання «Район.Рівне»
Редакція «Район.Рівне» зібрала, мабуть, найбільший арсенал інструментів:
- ChatGPT;
- Claude;
- Gemini;
- NotebookLM;
- TurboScribe;
- Perplexity.
Вони розв’язують багато задач від SEO-адаптації текстів і постів для соцмереж до перекладу та пошуку джерел інформації. Редакторка онлайн-видання «Район.Рівне» Тетяна Мельничук поділилася, що завдання, на які раніше йшло від пів години до години, тепер виконуються за 10–15 хвилин.
Інформаційно-аналітичний сайт «Горинь.Інфо»
Головна редакторка онлайн-ресурсу «Горинь.Інфо» Інна Денисюк розповіла, що редакція працює з Claude. Його використовують для виправлення технічних помилок на сайті, створення й контролю дашбордів, аналізу великих масивів даних. Також ШІ допомагає розшифровувати рукописні тексти й аудіо та витягувати інформацію з відео. Водночас редакція принципово не використовує нейромережі для підготовки журналістських матеріалів або пошуку інформації.
Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада»
Заступниця головного редактора «Четвертої влади» Антоніна Торбіч поділилася, що в агенції журналістських розслідувань використовують ШІ для рутинних завдань. У своїй роботі Торбіч застосовує ChatGPT і Claude для:
- підготовки електронних листів;
- структурування заявок для донорів;
- перевірки фінансових документів;
- аналізу договорів із грантодавцями;
- створення презентацій.
За оцінкою заступниці головного редактора агенції, під час аналізу фінансової документації ШІ дозволяє заощаджувати 20–30% часу. Зекономлений ресурс редакція спрямовує на стратегічні завдання: розвиток читацької спільноти та планування подальшої роботи редакції.
Ці кейси демонструють, що штучний інтелект для рівненських медіа є не конкурентом, який забирає роботу, а невтомним помічником. Йому доручають транскрибування аудіо в текст, переклади, вичитку складної документації, залишаючи людям головне — пошук ідей та сенсів, перевірку фактів і відповідальність за правдивість опублікованого матеріалу.
Штучний інтелект у культурі та мистецькій освіті Рівненщини
Музична освіта, що десятиліттями трималася на класичній педагогіці та живому виконанні, почала обережно тестувати цифрові інновації. І ні, алгоритми не намагаються витіснити митців — вони стають їхніми асистентами.
Наприклад, у Рівненському державному гуманітарному університеті (РДГУ) почали досліджувати, як інтегрувати ШІ у професійну підготовку музикантів. У 2026 році в місті провели спеціальний практикум, де викладачам наочно демонстрували, як працювати з AI-інструментами на уроках мистецтва та під час колективного музикування.
Як це виглядає на практиці? Нейромережа може згенерувати музичний ескіз, запропонувати нетипове аранжування чи швидко розкласти композицію на компоненти. Викладачам ШІ допомагає ліпше готуватися до занять, а учням він дає можливість краще розуміти анатомію музики, експериментуючи зі звучанням.
Звісно, технологія порушує етичні питання: якщо мелодію частково згенерував алгоритм, де межа авторства? Тому в мистецькій освіті Рівненщини ШІ використовують виключно як тренажер для пошуку ідей, залишаючи емоції, живе виконання та фінальні рішення за людиною.
Використання штучного інтелекту в бізнесі
На Рівненщині нейромережі поступово стають такою ж звичною частиною робочого процесу, як CRM-системи та корпоративні месенджери. Найкраще цю тенденцію ілюструє місцевий ринок праці. Рівненські роботодавці дедалі частіше шукають людей, для яких ШІ — це зрозумілий прикладний інструмент.
Аналіз відкритих вакансій показує 3 головні напрями, де місцевий бізнес вже активно застосовує штучний інтелект:
- Створення контенту та маркетинг. У вакансіях для рівненських контент-мейкерів навички роботи з ШІ стають новим стандартом. Нейромережі використовують для виконання конкретних бізнес-завдань: генерації текстів, створення візуалів та обробки відео. ШІ перетворився на повноцінну частину виробництва матеріалів для просування компаній;
- Оптимізація комунікацій та рутинних задач. Яскравий приклад — компанія RENOME SMART, яка зазначає володіння ChatGPT та Gemini як вагому перевагу для кандидата на посаду акаунт-менеджера. Для таких фахівців ШІ стає помічником у підготовці матеріалів, швидкому пошуку інформації та оптимізації щоденних завдань;
- Автоматизація процесів. Деякі рівненські роботодавці, як-от QATestLab, йдуть ще далі, виділяючи роботу з ШІ в окремий напрям. IT-компанії шукають спеціалістів для цілеспрямованого впровадження Claude, ChatGPT, Gemini та інших інструментів, щоб автоматизувати внутрішні процеси на системному рівні.
Станом на 2026 рік зарано говорити про масове впровадження ШІ на кожному підприємстві області. Проте сигнал для місцевого бізнесу очевидний: уміння працювати з алгоритмами стає реальною конкурентною перевагою. Підприємцям Рівненщини потрібні фахівці, які за допомогою нейромереж здатні працювати швидше, ефективніше та якісніше.
Перспективи розвитку цифрових сервісів Рівненщини за допомогою ШІ
Ще один напрям, у якому штучний інтелект застосовують у нашій області, — цифрові державні послуги. На початку 2026 року заступник голови Рівненської ОДА з питань цифрового розвитку Олександр Терещенко повідомив про роботу над створенням ШІ-помічника для ветеранів на Рівненщині. До реалізації проєкту залучили Google, Microsoft та приватні компанії.
Помічник має спростити взаємодію ветеранів та їхніх родин із державними послугами. Система визначатиме, яка послуга потрібна людині, допомагатиме заповнювати заяви та передавати їх до відповідних органів. Також передбачають можливість голосового спілкування з AI та збереження історії звернень.
Штучний інтелект у Рівному став частиною щоденної роботи медіа, бізнесу, освіти та державних сервісів. Він звільняє людей від рутини, залишаючи їм творчість, аналіз і відповідальність за результат. Наступний крок для області — не просто використовувати готові інструменти, а навчитися системно інтегрувати їх у щоденні процеси, перетворюючи технологічну моду на стабільну конкурентну перевагу.
